Як визначити симптоми інсульту та надати першу допомогу собаці

• отруєння токсичними речовинами;
• глисти, які мігрували в головний мозок;
• травми голови;
• серцево-судинні захворювання;
• хвороби печінки;
• діабет;
• захворювання сечовидільної системи.

Геморагічний інсульт виникає через розрив судин головного мозку в результаті витончення стінок або підвищення тиску. Причиною може стати стрес чи перенапруга.

Більш схильні до інсульту дорослі собаки старші за сім років, представники великих порід, вихованці, які проживають у великих містах, тварини з неврівноваженою психікою.

Симптоми інсульту

Підозри на інсульт мають викликати такі симптоми:

• різний діаметр зіниць;
• параліч однієї чи кількох кінцівок;
• порушення орієнтації;
• напади, схожі на епілепсію.

Під час і після нападу вихованець веде себе незвичайно: задкує, завалюється набік, ходить колами, не може самостійно пити і їсти.

На будь-який із цих симптомів потрібно реагувати швидко, тому що без допомоги ветеринара вже за кілька годин собака може впасти в кому.

Перша допомога

Не намагайтеся самостійно надати собаці допомогу в домашніх умовах. Найкраще, що можна зробити - акуратно відвести тварину до клініки.

На час транспортування зніміть нашийник, покладіть собаку боком на рівну тверду поверхню і притримуйте голову.

Не намагайтеся прикладати лід до голови собаки, ставити уколи і давати таблетки без призначення лікаря, це може погіршити тяжкий стан тварини.

Діагностика та лікування

Під час обстеження лікар може призначити:

• аналіз крові та сечі;
• рентген та УЗД легень;
• ЕЕГ та МРТ головного мозку.

Тяжкість хвороби залежить від розмірів потерпілої ділянки головного мозку.

Своєчасне лікування має сприятливий прогноз. Курс триває близько двох місяців і включає:

• першу невідкладну допомогу;
• медикаментозну терапію, що включає транквілізатори, антиоксиданти, спазмолітики, вітаміни;
• відновлювальну терапію;
• дієту на основі продуктів з низьким вмістом жирів.

Наслідками інсульту можуть стати порушення роботи опорно-рухової системи собаки, частковий або повний параліч кінцівок. Ось чому не можна нехтувати відновлювальною терапією і відмовлятися і припиняти лікування як тільки вихованцю стане краще.

Необхідний догляд, лікування та увага з боку господаря може повернути вихованця до повноцінного життя.